Здавалося б, неможливо вмістити в одному об’єкті історію, політику та духовність країни. Втім, така річ існує — це державний прапор, який для кожної нації є способом представити себе у світі. Прапор демонструє, що країна незалежна, займає гідне місце серед інших держав, поважає свою історію та дбає про майбутнє. Всередині держави національний стяг об’єднує людей у важкі часи, а повага до нього у всі часи вважалася виявом патріотизму. Не є виключенням і український прапор, на честь якого 23 серпня наша країна щороку відзначає свято — День Державного Прапора України. Наш синьо-жовтий стяг цінний для нас своєю історією, а також жертвами, які були принесені заради нього.
До 2004 року День прапора відзначали лише в столиці й підіймали стяг над мерією кожного 24 липня.
Нова дата має символічне значення. Історичною платформою для започаткування свята на державному рівні стало 23 серпня 1991 р., коли було висвітлено небесно-пшеничний прапор (саме так багато хто пояснює нинішнє його забарвлення), внесений до сесійної зали Верховної Ради активістами народних депутатів.Згодом прапор освятив священик УАПЦ Петро Бойко. Нині освячена реліквія зберігається в музеї Верховної Ради України.
Серед тих, хто заніс прапор у Раду, були В’ячеслав Чорновіл, Микола Поровський, Іван Заєць, Ярослав Кендзьор, Ігор Деркач та Володимир Крижанівський.
Значення кольорів на прапорі України
Згідно з поширеним тлумаченням синій колір символізує ясне небо, а жовтий — стиглі пшеничні поля. Саме це пояснення сприяло популяризації прапора у Придніпров’ї на початку XX століття. Однак існують також інші трактування колірної гами українського прапора.
З релігійного погляду синій колір — божа сила, а жовтий — це віра. Є ще й сакральна версія тлумачення колірної гами, відповідно до якої жовтий — це сонячне, вогненне, творчо-активне божественне начало (вогонь), а синій — щось консервативне, пасивне, що потребує активізації (вода).
