ПОДІЇ
Всесвітній день ментального здоров’я
У рамках реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» та з нагоди відзначення Всесвітнього дня ментального здоров’я, практичний психолог Центру разом з вихователями гуртожитку провели ряд заходів, спрямованих на те, щоб допомогти здобувачам освіти впоратися зі стресом та його наслідками, віднайти стан щастя та добробуту, в якому вони зможуть успішно реалізувати свої творчі здібності та продуктивно навчатися.
Було проведено також і заходи щодо популяризації Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?”, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською. Адже, мета кампанії – сприяти формуванню в суспільстві культури піклування про ментальне здоров’я, дати розуміння та показати інструменти, які допоможуть українцям дбати про свій внутрішній стан.
Ментальне здоров’я – це не менш важлива складова нашого життя, ніж фізичне здоров’я. Воно охоплює наші емоції, почуття, думки та психологічний стан.
Як підтримати психічне здоров’я
Турбота про себе означає знаходити час на заняття, які допоможуть вам жити добре та покращити як фізичне, так і психічне здоров’я. Фахівці дали кілька порад, як підтримати своє психічне та фізичне здоров’я:
- Регулярно займайтеся спортом. Усього 30 хвилин ходьби або занять фізичними вправами щодня допоможуть підняти настрій та покращити здоров’я. Дослідження свідчать, що фізична активність зменшує симптоми тривоги та депресії. Регулярна фізична активність також запобігає неінфекційним захворюванням, таким як хвороби серця, ожиріння, діабет і деякі види раку.
- Їжте здорову їжу та уникайте зневоднення. Збалансоване харчування та достатня кількість води можуть покращити ваш стан та концентрацію протягом дня.
- Дбайте про сон. Дотримуйтесь графіка та переконайтеся, що ви спите достатньо. Синє світло від пристроїв та екранів може ускладнити засинання, тому зменште вплив синього світла від телефона чи комп’ютера перед сном.
- Спробуйте заняття з релаксації. Вивчіть програми для розслаблення або оздоровлення, які можуть включати медитацію, м’язову релаксацію або дихальні вправи. Заплануйте регулярний час для цих та інших корисних занять, які вам подобаються, наприклад, ведення щоденника.
- Визначте цілі та пріоритети. Вирішіть, що потрібно зробити зараз, а що може зачекати. Навчіться говорити “ні” новим завданням, якщо ви починаєте відчувати, що берете на себе занадто багато. Намагайтеся пам’ятати про те, чого ви досягли наприкінці дня, а не про те, чого ви не змогли зробити.
- Практикуйте подяку. Нагадуйте собі щодня про конкретні речі, за які ви вдячні. Запишіть їх увечері або прокрутіть у голові.
- Зосередьтеся на позитиві. Виявіть та киньте виклик своїм негативним і марним думкам.
- Залишайтеся на зв’язку. Зверніться до своїх друзів або членів сім’ї, які можуть надати емоційну підтримку та практичну допомогу.
Коли звернутися по професійну допомогу
Зверніться по професійну допомогу, якщо ви відчуваєте серйозні або тривожні симптоми, які тривають 2 тижні або більше, такі як:
- проблеми зі сном;
- порушення апетиту, що призводить до небажаних змін маси тіла;
- труднощі з концентрацією уваги;
- втрата інтересу до речей, які вам зазвичай приносять задоволення;
- нездатність виконувати звичайні повсякденні функції та обов’язки;
- постійне відчуття втоми та втрати енергії;
- думки про смерть чи самогубство.
Не чекайте, поки ваші симптоми стануть непереборними, поговоріть про свої побоювання з лікарем, який за необхідності може скерувати вас до фахівця в сфері психічного здоров’я.
Нагадаємо, Всеукраїнська програма ментального здоров’я “Ти як?” покликана надати всім українцям психологічну допомогу та навчити навичок самодопомоги. Її мета – довести, що звертатися по таку допомогу – не слабкість, не забаганка й не соромно, а відповідально.
Всеукраїнський фізкультурно-оздоровчий захід «Challenge Fest»
В жовтні місяці вже традиційно, одночасно в усіх регіонах України відбувся Всеукраїнський фізкультурно-оздоровчий захід серед учнів та учениць до Дня працівників освіти «Challenge Fest». Приєдналися до проведення цього заходу і учні нашого закладу освіти.
Основною метою цього заходу є популяризація фізичної культури і спорту, підвищення рухової активності та зміцнення здоров’я, залучення якомога більше учнівської молоді до регулярних занять фізичною культурою та спортом.
День пам’яті трагедії Бабиного Яру
29 вересня 2023 року в Україні проводиться День пам’яті жертв Бабиного Яру. У цей день відзначають 82-річницю наймасовішого розстрілу в урочищі, який був проведений нацистами 29-30 вересня 1941 року. Тоді загинуло понад 33 тисячі людей.
Голокост – важка незагоєна рана в історії України в Другій світовій війні. Жертвами злочину стали близько півтора мільйона українських євреїв. Нацисти знищили їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту.
День пам’яті трагедії Бабиного Яру – історія події
Вшановувати пам’ять розстріляних у Бабиному Яру почали вже після здобуття незалежності України. У радянський повоєнний час Голокост замовчувався, а розстріли в Бабиному Яру комуністами представлялися як вбивства радянських громадян, без згадки євреїв.
Вперше жертв Бабиного Яру вшанували лише в 1991 році. Тоді на місце трагедії в Києві приїхав президент США Джордж Буш-старший. У 2007 році на місці трагедії було відкрито Національний історико-меморіальний заповідник Бабин Яр. Щороку 29 вересня почали вшановувати пам’ять розстріляних у Бабиному Яру. У день пам’яті приспускають державні прапори на деяких будівлях, а в урочищі проводяться виступи.
Що таке Бабин Яр
Бабин Яр – це урочище в північній частині Києва, яке стало місцем наймасовіших розстрілів євреїв у Другій світовій війні. Розстріли проводилися з 1941 по 1943 роки, під час окупації нацистами Києва.
Точна кількість жертв Бабиного Яру невідома. Багатьох жертв нацисти не враховували. Історики називають числа від 70 до 150 тисяч розстріляних. Серед убитих були не тільки євреї, а й душевнохворі люди, цигани, військовополонені радянські солдати і звичайні мирні жителі Києва. Також нацисти знищували членів ОУН. Наприклад, в Бабиному Яру була розстріляна українська поетеса Олена Теліга з чоловіком.
За час розстрілів врятуватися вдалося лише 29 людям. Люди, які врятувалися з Бабиного Яру, в основному прикидалися мертвими або здійснювали втечі з концтаборів.
І етап обласного конкурсу “Мій талант”
25 вересня у нашому Центрі відбувся І етап обласного конкурсу “МІЙ ТАЛАНТ”, серед здобувачів освіти І-го курсу. Метою якого є виявлення підтримки обдарованої учнівської молоді та створення сприятливих умов для реалізації її творчого потенціалу.
Всі охочі взяли участь у конкурсі та представили свої творчі роботи у різних номінаціях. Серед яких, журі вибрали кращі з кращих:
- номінація “ХОРЕОГРАФІЯ” – перемогу здобула учениця групи ПВ-11, Сінькевич Олександра;
- номінація “ОБРАЗОТВОРЧЕ ТА ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО” – перемогу здобула учениця групи КЗс-13, Мелещук Аліна;
- номінація “ФОТО,КІНОМИСТЕЦТВО” – перемогу здобув учень групи ПВ-11, Сніжко Артур.
Вітаємо переможців та бажаємо успіхів у ІІ обласному етапі конкурсу.
Творча робота
Сінькевич Олександри
Творча робота
Мелещук Аліни
Творча робота Сніжка Артура
Благодійна ярмарка “Сила в єднанні”
У нашому закладі відбулась благодійна ярмарка “Сила в єднанні”. Усі відвідувачі отримали незабутні емоції
, посмакували різноманітними смаколиками ![]()
, а головне – підтримали наших захисників.
Виручені кошти від продажу
– 27 960 грн підуть на потреби ЗСУ![]()
Фотозвіт
Зустріч із роботодавцями для першокурсників
Найліпший спосіб живого спілкування та інформування першокурсників та майбутніх випускників про можливість працевлаштування – це зустріч з роботодавцями.
Секретами успіху та кар’єрного зростання ділились – швейна фабрика весільних суконь “Аттал”
, український бренд одягу “Garne”
, фабрика одягу ТОВ “ФІЛ ЕНД ФЛАЙ”
та ТОВ “Сімтекс-Р”
Будуй своє майбутнє – разом з нами 

#вступ 2023
День українського прапора 2023
Здавалося б, неможливо вмістити в одному об’єкті історію, політику та духовність країни. Втім, така річ існує — це державний прапор, який для кожної нації є способом представити себе у світі. Прапор демонструє, що країна незалежна, займає гідне місце серед інших держав, поважає свою історію та дбає про майбутнє. Всередині держави національний стяг об’єднує людей у важкі часи, а повага до нього у всі часи вважалася виявом патріотизму. Не є виключенням і український прапор, на честь якого 23 серпня наша країна щороку відзначає свято — День Державного Прапора України. Наш синьо-жовтий стяг цінний для нас своєю історією, а також жертвами, які були принесені заради нього.
З історії свята
День Державного прапора України відзначають щорічно 23 серпня. Офіційно святом цей день був проголошений спеціальним Указом Президента Леоніда Кучми № 987/2004 від 23 серпня 2004 року.
До 2004 року День прапора відзначали лише в столиці й підіймали стяг над мерією кожного 24 липня.
Нова дата має символічне значення. Історичною платформою для започаткування свята на державному рівні стало 23 серпня 1991 р., коли було висвітлено небесно-пшеничний прапор (саме так багато хто пояснює нинішнє його забарвлення), внесений до сесійної зали Верховної Ради активістами народних депутатів.Згодом прапор освятив священик УАПЦ Петро Бойко. Нині освячена реліквія зберігається в музеї Верховної Ради України.
Серед тих, хто заніс прапор у Раду, були В’ячеслав Чорновіл, Микола Поровський, Іван Заєць, Ярослав Кендзьор, Ігор Деркач та Володимир Крижанівський.
Значення кольорів на прапорі України
Згідно з поширеним тлумаченням синій колір символізує ясне небо, а жовтий — стиглі пшеничні поля. Саме це пояснення сприяло популяризації прапора у Придніпров’ї на початку XX століття. Однак існують також інші трактування колірної гами українського прапора.
З релігійного погляду синій колір — божа сила, а жовтий — це віра. Є ще й сакральна версія тлумачення колірної гами, відповідно до якої жовтий — це сонячне, вогненне, творчо-активне божественне начало (вогонь), а синій — щось консервативне, пасивне, що потребує активізації (вода).
День Української Державності
У 2023 році Україна вдруге відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року. Ця памʼятна дата покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки – у Руській середньовічній державі, центром якої був Київ.
День Державності відзначається того ж дня, коли українські християнські церкви вшановують памʼять Київського князя Володимира Великого та День Хрещення Руси–України.
Князь Володимир Великий – уособлення розбудови Русі. Прийняття ним у 988 році християнства як державної релігії стало для України цивілізаційним вибором. Русь підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу.
Спадком Русі є герб (тризуб), грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.
В основі концепції державних заходів до цієї дати – тяглість і спадкоємність державотворчих традицій України від Русі до сьогодення.
«Знання історії нашого державотворення в усій тяглості є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни РФ проти України. Реальна історія спростовує фейки російської пропаганди, буцімто українці та росіяни – єдиний народ чи Україна – штучна нежиттєздатна держава», – наголошують в Українському інституті національної памʼяті.
Анімаційний фільм «Історія України за 15 хвилин»
Український інститут національної пам'яті підготував інфографіку, яка розповідає, що Україна успадкувала від різних державних утворень у своїй історії
Історія української державності – це не 30 років незалежності. І навіть не 100 років, як могло б здатися, якщо починати відлік від Української Народної Республіки, яка постала в 1917 році.
Українській державності – понад 1000 років. У середньовічній Київській Русі вкорінені не тільки культурні, а й державні традиції українців. З того часу походять деякі вагомі атрибути нашої держави сьогодні:
- знак тризуба, який став Державним гербом України,
- назва нашої грошової одиниці,
- прийняття християнства, яке стало найпоширенішим віросповіданням на українських землях, зумовило нашу включеність у європейську цивілізацію ще в Середні віки,
- навіть назва «Україна» вперше згадується в Іпатіївському літописі в 1187 році,
- врешті Київ – політичний і культурний центр Київської Русі – залишається політичним і культурним центром сучасної України. І щоб відчути свою приналежність до спадку Київської Русі, нам сьогодні не потрібно покидати меж ані своєї країни, ані її столиці.
Стартувала реєстрація особистих електронних кабінетів для випускників 9 і 11 класів